Мукачево - місто, куди хочеться повернутися (П'ятий день візиту до Закарпаття)

26 червня, відчуваю себе Жабкою Мандрівницею. Чотири готелі змінено, стільки всього красивого побачено й цікавого почуто, їхала в дорогу з одною напівпустою валізою, лишаючи останній готель - валіза ледь застібнулась, і звідкись взялись ще два пакети. Хоча наче нічого такого й не купувалось. Майже в кожній бібліотеці дарувались подарунки та сувеніри на згадку. В цьому краї дуже гостинні та доброзичливі люди, дуже смачні страви й вода, прозоре чисте кришталеве повітря. І те, що це повітря беруть та закатують в банки - ніяка не хохма :) Сижу в автобусі переглядаю й редактую фотографії в фотоапараті. Дякую нашому водію Івану Івановичу за почуття гумору та неповторний закарпатський колорит! Це дійсно правда, якщо ми сіли в автобус - значить довірили Вам життя! Не забуваю й про своє навчання й екзамен в автошколі, який вже зовсім незабаром здаватиму. За вікнами автобуса - неймовірні краєвиди, а в середині вібрації радості та всеохоплююче щастя і трошки суму - адже сьогодні останній день нашої навчальної професійної подорожі.

В Мукачівській дитячій бібліотеці дуже затишно і хочеться лишитися. Багато нових сучасних книжок, які так і хочеться взяти в руки. Казкові улюблені герої оживають!Яскраво та зі смаком оформлені книжкові виставки, інсталяції та стіни в бібліотеці. А ще тут успішно діє проект "Бібліоняня" та користується неабияким попитом.

 

Ось такий фриштих, ну дуже смачний...

Ось ми завітали до останньої бібліотеки, яка вказана в програмі нашого професійного візиту. Це центральна бібліотека Мукачівської міської ЦБС. Тут нас гостинно зустріла пані Ольга Андріївна, директор бібліотеки, та заворожила всіх своєю харизмою та неповторним гумором! В бібліотеці діє інтернет-центр для користувачів з обмеженими можливостями. Все продумано до найменших дрібничок: людина на візку може сама відчинити двері, столи відповідної висоти, все створено для зручності та створює затишок. Від просторів приміщення просто захоплює дух! Ольга Андріївна, доречі нагороджена орденом княгині Ольги третьої ступені. Також ми дізналися історію виникнення і розвитку бібліотеки та шляхи пошуку альтернативних джерел фінансування для розвитку  бібліотек.

 



На західній околиці Мукачева, на вершині згаслого вулкана гордовито височить оспівана легендами і бойовою славою середньовічна фортеця – замок «Паланок»...

Замок «Паланок» Мукачівський замок є однією з найцінніших історичних і військово-архітектурних пам'яток Закарпаття ХІV–ХVІІ ст. Замок розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і площею 13 930 м кв. Точна дата заснування замку невідома, але про нього згадується вже у документах, датованих XI ст. Власне природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі.

Мукачівський замок "Паланок" - це подорож у давнину.

У дворі Верхнього замку є пам’ятник князеві Корятовичу і з ним пов’язана ще одна замкова легенда – кажуть, металевий князь виконує бажання, якщо потриматися за його палець.

Євгенія та Мар'яна, ви мегакруті бібліотекарі! На власному прикладі демонструєте, що бути бібліотекарем - це престижно, модно та круто! Всім буду розповідати які ви молодці!

 

 

Ще коли була маленькою дівчинкою, я захоплювалася часами, коли лицарі боролися за дамські серця, а дами ходили в розкішних довгих сукнях і жили в таємничих середньовічних замках. Мрії здійснюються! Надзвичайною та приємною несподіванкою стало відвідання мукачівського замку "Паланок". Просто перехоплює дух від чудових краєвидів та відчувається у кожному камінчику подих старовини.

Ти назавжди лишишся в моїх спогадах та серці, прекрасне Закарпаття! Неймовірна радість охоплює, що це все - моя Україна! Дякую програмі "Бібліоміст" за таку можливість подорожувати, професійно навчатися та ділитися досвідом! Дякую всім, хто був зі мною поруч цих п'ять незабутніх днів! У мене і досі відчуття, що я побувала в Раю!